IEA PVPS назвала специфічні ризики надійності фасадних, плавучих та агросонячних систем
Звіт зіставляє польові й лабораторні дані про перегрівання, затінення, вологу та аміак. Звичайні випробування модулів не охоплюють усіх умов цих застосувань.
Коротко
Звіт IEA PVPS Task 13 розглядає надійність фотомодулів, інтегрованих у будівлі, встановлених на воді та поєднаних із сільським господарством. У польових вимірюваннях у помірному кліматі підвищені температурні вимоги виникали насамперед для повністю утеплених невентильованих покрівельних конструкцій, а не для всіх фасадних і дахових рішень. Для плавучих систем близькість води не гарантує кращого охолодження: важливі конструкція та рух повітря. Для агросонячних систем окремим чинником є аміак, який за вологості може проникати крізь полімерні матеріали, погіршувати стан клеїв і спричиняти корозію.
Автори також застерігають, що позначення «стійкий до затінення» не має єдиного стандартизованого тесту. Основний висновок звіту - оцінювання має враховувати конкретне застосування та його навантаження, а не лише паспортну потужність або результат стандартної кваліфікації модуля.
Що можна зробити далі
